Якось було захворів цією хворобою - мати в наявності хорошу дзеркалку. Вже намітився на кенон Д400, чи 600. А потім щось зупинило, та і кошти тоді терміново треба було завернути в друге місце. І не жалкую, що не взяв. Бо зараз, з моєю вознею, ніяк не до якісних фоток.
На зіркі моєї молодості мав Зеніт ЕТ. Я його тоді сам зібрав по крупкам із двух один. Апарад настільки подобався, що не передати того відчуття. І знімки - то є інша тема. То було мистецтво. Плівки всякі різні, проявка закріпленні, фотопечатка... Кольорові фото вже замовляв в салонах. Та то було тей час, та година, те врЄмя.
Потім метушня усіляка, гонки на виживання в дев'яності і так далі... Дитина в пориві інтересу Зеніта мого розібрав так, що зостався в цілих тільки об'єктив з надбитою різьбою...
Далі пішли мильниці - це не моє, благо пролетів з ними.
А зараз що? А зараз мені в досталь матриці камери в смарті. 5 років користувався Sony TX. Не міг нарадуватись, та телефон почав вмирати. Зараз взяв Сяомі не аби який. Та камера вже не те. Сонька поруч завжди тільки для як модем і камера.