55 ответов в теме

[Деныч]

Андрій Михайлович 

[M*A*S*H]

[Юстас]

Деныч,M*A*S*H,

Приєднуйтесь) 

[-akaDemik-]

На деяких кадрах видно,що на лівому березі Дніпра-немає жодної споруди.

 

Спойлер

там и Днепр как-то сильно разлился, скорее всего кадры до 1964 года (запуск ГЭС)

[Юстас]

-akaDemik-,

Швидше за все.

Канівське вдсх утворювалось з 1963 по 1975 роки.

 

Цікаво послухати дідів.На вихи мотались човном з Києва в Тубільці човном на щуку,лящя.Розповідають як ходили по всьому Дніпру від Херсона до Мозиря.

Кожен похід-подія.Готувались по року...

Багато цікавого,що можна почути-хоч бери та записуй.

Наприклад:

Щоб не шльопати до гирла Прип'яті самоходом-виїздили до шлюзу Дніпровської ГЕС.Перед шлюзом гальмували буксира з баржою.Буксир викидав човна лебідкою на баржу і далі прямувалось на баржі.Коштувало це 10крб.,та попиячити з капітаном.Біля гирла Припяті човен скидався з баржі і далі-хто що планував) 

[M*A*S*H]

Приєднуйтесь)

В твою лодку я не влезу а свою баржу ещё не купил!

[Юстас]

M*A*S*H,

Та ладна...Півкіла сюди-півкіла туди...Зате маєш вагу в суспільстві!!!)

Баржи нончє не дорого)

[lame]

там проблема когда на плоту плывешь , на третий-четвертый день уже бухать не в мочь, а общаться неочем и если начинаются проблемы, то постоянная ругань между собой...

 

1)Все залежить від людей.

+1

несколько раз с товарищем вдвоем на трехместной байдарке ходили из киева (спускались на жучке)

 2.jpg   310,62К   20 раз скачано

до прохоровки (южнее канева, левый берег, вторичные каналы днепра, по автотрассе наверное км 150)

всегда с планами не спуститься точка-точка, а походить, посмотреть... с ночевками в палатке, где получится\понравится...

и че ругаться-то?! топорик под рукой...

с "бухать не в мочь"... ну, не то чтоб совсем насухо, но достаточно умеренно, вечером, чтоб спалось хорошо...

да и не получится "бухать не в мочь", а то потом целый день греблами-то не сильно намашешь...

Изменено: lame, 31 Август 2016 - 11:16

[Деныч]

M*A*S*H,

Та ладна...Півкіла сюди-півкіла туди...Зате маєш вагу в суспільстві!!!)

Баржи нончє не дорого)

Ага, і я тут такий + ще 97 кг.   Пального жерти буде більше...

А Вован, вонючка, морозиться...

[Юстас]

несколько раз с товарищем вдвоем на трехместной байдарке спускались из киева (спускались на жучке) до прохоровки (южнее канева, левый берег, вторичные каналы днепра, по автотрассе наверное км 150) всегда с планами не спуститься точка-точка, а походить, посмотреть... с ночевками в палатке, где получится\понравится...

Вітя-вітаю!

Зараз теж багато байдарочників по Дніпру ходить.Інколи набиваються групами по 20 човнів.Частенько бачу на набережній Українки-відпочивають в тіньочку.По сонечку сильно не нагребеш.

Зараз,за Украінкою вниз-вважай пустка.Де не де прошмигне катерок.А то тільки дерев'яшки з рибаками...Місцеві або на своєму березі тусуються,або ж на острови неподалік.

Ага, і я тут такий + ще 97 кг. 

Тренажерні зали Києва чекають на вас! Пора сало перекачувати в рельєфні м'язи !

[lame]

Зараз,за Украінкою вниз-вважай пустка.Де не де прошмигне катерок.А то тільки дерев'яшки з рибаками...

ми, як ходили (2008, 2010), то існувало ще хоч якесь судноплавство

(не повіриш, в канєві шлюзовались  , (ми пішки переносились))

тому ходили вздовж лівого пологого берега, навіть зважаючи, що довше

але навіть коли с "двіжем" тихо, також в байдарці таки краще подалі від фарватеру,

бо як добрий вітер, то серед дніпровських хвиль дещо хвилюєшься...

Изменено: lame, 12 Июль 2016 - 14:56

[Деныч]

 

Тренажерні зали Києва чекають на вас! Пора сало перекачувати в рельєфні м'язи !

Рука не дозволяе...я її не можу згинати-розгинати...немає амплітуди...ще й болить

[M*A*S*H]

Пора сало перекачувати в рельєфні м'язи !

Зима скоро, хаз дарагой, не-не.

[Юстас]

таки краще подалі від фарватеру, бо як добрий вітер, то серед дніпровських хвиль дещо хвилюєшься...

Та навіть в човні хвилюєшся).Останнього разу клепка стрельнула,так помпу щоб відкачувати воду майже не виключав.

Те що стрельнула клепка,зрозумів коли побачив як до  до носа човна кросівки поплили!Від видовища такої кількості води в човні,а не поза його межами-був здивований.)))Ставив у місці призначення  чорного болта з гайкою,а по поверненню в Київ-переклепував та підтягував клепки.

Тому-на високих хвилях скидаю швидкість.Парахєд старенький-треба поберегти)

Изменено: Юстас, 12 Июль 2016 - 20:31

[lame]

Вітя-вітаю!

дякую, хоча то вже давно (ілюстрував в повідомлення вище)...

Изменено: lame, 13 Июль 2016 - 16:21

[Юстас]

Чудово котитись Дніпровськими хвилями.Багато чого цікавого відкривається оку...

 

Все мені хотілося підійти водою ближче до станції метро Дніпро,щоб її сфотографувати.Вибачаюсь за якість-підійти ближче можливість відсутня.

Монументальна споруду "Мир" у вигляді жінки з голубами...

Монументальна споруда "Труд" у вигляді робітника

Виявляється,що ст. метро Дніпро,була першою на відкритому повітрі...

Ось що пише Віка про цей об'єкт.

 

Опис

Перша київська наземна станція метро з платформами берегового типу, розташована біля крутого схилу Дніпра. З бічних посадкових платформ, що являють собою естакаду над набережною, відкриваються дніпровські простори. Продовженням естакади є міст Метро, суміщений з автотранспортним мостом арочної конструкції. Від посадочних платформ міст зорово і функціонально відділений вертикальними об'ємами із скла та бетону, в яких розміщені сходові марші для пасажирів.

Конструктивні острови-пілони спусків є водночас п'єдесталами для двох монументальних споруд — «Труд» у вигляді робітника (скульптор Е. М. Кунцевич, Б. М. Карловський) і «Мир» у вигляді жінки з голубами (скульптори Ф. А. Коцюбинський, К. А. Кузнецов, І. С. Горовий). У пілонах розташовані сходи, які використовувалися в 1960-ті роки для виходу зі станції.

 

 

А так це працювали,за часів наших дідів

 

Цікаві факти

З 1960 по 1965 роки через станцію «Дніпро» здійснювалася передача вагонів, поставлених для Київського метрополітену. Вагони надходили у Київ по залізниці до станції Дарниця. Потім через гейт їх переміщали на трамвайну лінію, через яку йшли через Дніпро по мосту Патона, та набережною до станції «Дніпро».

Під естакадою було змонтоване поворотне коло, розраховане на один вагон. Заїхавши на це коло, вагон повертався на 90° і, опинившись точно під станцією, піднімався нагору спеціальним підйомником. Потрапивши до станції, вагон відганяли у тунель, і піднімали наступний.

Аналогічно здійснювався спуск вагонів в депо «Дніпро» для технічного огляду і ремонту. Депо розташовувалося у невеликому будинку, поблизу від наземного вестибюля станції «Дніпро», і було розраховано на два вагони.

 

Сьогодення жваве та стрімке.Наповнене технічним прогресом.Красавці океанічні парахєди йдуть насолоджуючись Дніпровськими краєвидами.

 

Є ще один всесвітновідомий монумент,що є візитівкою столиці.

Батьківщина-Мати.

 

Кожен киянин та гість столиці,перетинаючи Дніпро з лівого берега на правий має можливість полюбуватись даним витвором мистецтва.

Колись я чув байку,що монумент було виліплено з дочки вождя Л.Брежнєва.Але насправді,прообразом була Галина Кальченко.Саме вона слугувала натурницею архітектору Василю Бородаю.

Ось що пише Віка

 

Батьківщина-Мати-монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита в 1981 році.

Автор монументу — народний художник СРСР скульптор В. З. Бородай.

 

Назва

Спочатку пам'ятник замислювався як символ не Батьківщини, а Перемоги, проте назва «Батьківщина-Мати» увійшла до ужитку майже відразу ж після зведення

Проектування.

Перший проект «Батьківщини-Матері» розробив ще в 1970-х роках скульптор Євгеній Вучетич, але спорудження почалося набагато пізніше. Коли в 1974 році Євгеній Вучетич помер, проект взяв на себе український скульптор Василь Бородай. Український архітектор змінив проект скульптури і почав її будівництво.

Спочатку передбачалося, що на постаменті підноситиметься 90-метрова бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти повинен був текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого воїни форсували річку.

Статуя ліплена із образу борзнянки, скульпторки Галини Никифорівни Кальченко^[1].

 

Будівництво

Металевий каркас виготовлений із сталі, виплавленої в Запоріжжі.

Скульптуру збирали стометровим краном, який був виготовлений спеціально для цього. Пізніше цей кран демонтували.

З нержавіючої сталі окремими блоками-секціями вагою 25-30 тонн скульптура була зварена на Київському заводі імені Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій інституту електрозварювання імені Є. О. Патона. Частини скульптури перевозили вночі, щоб не привертати увагу людей.

Зварникам монументу «Батьківщина-Мати», платили 50 карбованців в день (велика на той час сума), але оплата відповідала роботі, оскільки зварники обпікали собі очі від такої кількості невпинної роботи. Інженери ж отримували звичайну зарплатню, але були задоволені й тим, що будують одне з «Чудес» Києва.

За час монтажу на скульптуру було накладено 30 км зварних швів.

Судячи з геодезичних інструментальних замірів, що проводяться щорічно монумент «Батьківщина-Мати» повинен простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус силою до 9 балів.

Щоб перевірити стійкість скульптури, 10-ти метрову копію випробовували на міцність у Москві, в набільшій у СРСР турбіні.

Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської Лаври (висота 96,5 м), висоту монументу зменшили і монумент виріс у висоту 102 м (початкова висота мала складати 108 м), але через те що Дзвіниця розташована на пагорбі, над рівнем моря «Мати-Батьківщини» на 12 метрів нижча Великої Лаврської Дзвіниці.

Відкриття монументу планувалось на 9 травня 1980 року, але відзначилось тільки за рік по тому.

 

Експлуатація

9 травня 1981 року відбулося гучне відкриття монументу, сам Леонід Брежнєв приїхав на відкриття стометрової киянки. «Батьківщина-Мати» стала новим символом Києва.

В 1987 році над Києвом пронісся сильний ураган, але статуя залишилася неушкодженою.

Влітку 2002 року був дозволений підйом екскурсантів на майданчики відмітки 36 метрів і 92 метри. Проте після того, як в квітні 2003 року молодий чоловік впав з верхнього майданчика і розбився, доступ туристів був обмежений.

У 2009 році почата реставрація споруди.

 

Характеристики

• Загальна висота монументу з постаментом — 102 метри.
• 
  
• Висота скульптури «Батьківщина-Мати» (від п'єдесталу до кінчика меча) — 62 метри.
• 
  
• В одній руці статуя тримає 16-метровий меч вагою в 9 тонн, а в іншій — щит розміром 13 на 8 метрів з гербом СРСР (вагою в 13 тонн).
• 
  
• Вся споруда — суцільнозварна і важить 450 тонн.
• 
  
• Сам каркас починається на глибині 17,8 метра (від входу в музей). На цю глибину йде бетонний колодязь діаметром 34 метри.
• 
  
• На щиті «Батьківщина-Мати» є оглядовий майданчик.
• 
  
• В середині скульптури знаходяться два ліфти: Один з ліфтів піднімається з дев'ятьма зупинками до самої «голови» «Матері-Батьківщини», в якій є люки і технічні майданчики. Можна піднятися в «руку» з щитом і в іншу — з мечем. Там теж є монтажні майданчики.
• 
  
• На найвищій точці меча є спеціальний пристрій для гасіння коливань вітрового навантаження
• 
  

Цікаві факти

• В народі скульптуру («пам'ятник Перемоги») нарекли «Вікторією Петрівною», чим водночас обігрувалося два поняття — латинське за походження слово «Victoria» (Перемога) та ім'я, по батькові дружини генерального секретаря КПРС Леоніда Брежнєва (Вікторія Петрівна Брежнєва, або як він її звав у своїх офіційних мемуарах — «Віка»).
• 
  

• Коли в 1981 році встановили монумент Батьківщині-Матері, виявилося, що він розташований спиною до встановленого неподалік пам'ятника Лесі Українці. Гострі на язик кияни зразу ж охрестили один з найпрестижніших районів столиці «міжпоппям».^[2]
• 
  
• 8 травня 2015 року голову скульптури прикрасили вінком із стилізованих червоних квіток маку. ^[3]
• 
  

 

 

 

 

Далі буде

Изменено: Юстас, 18 Июль 2016 - 12:04

[Юстас]

Випадково натрапив на документальний фільм про Ігоря Наумовича Шамо.Можна не знати не імені,ні призвища цієї людини.Але перші ж акорди пісні цього композитора знайомі будь якому Киянину.

У фільмі багато Києва вісьмидесятих років.Деякі споруди до сих пір зберегли свій вигляд-пізнаються миттєво.

Запрошую.

Спойлер

[Manager]

Юстас,

[Юстас]

Manager,

Далі буде...     

[Юстас]

Вікенд на улюблений берег в Гусинцях підходив до завершення.

день неділі плавно добігав кінця Я збирав човна,щоб йти на Київ.

Вирулив від свого табору і вийшов на судовий хід.Малость підохудєл.Шквальний вітер,шторм,хвиля що перелітає через човна...Такого я не очікував.Було пару моментів коли проскакували пару раз крізь хвилю і вода заходила в човна.Про хвилю,що від ходу човна вітер закидає в човна-само собою зрозуміло.Злагоджені дії екіпажу, безвідмовно працююча помпа,гарний настрій-дали змогу подолати 20км. до Украінки за 2.5 години.Надалі Борисфен вужчає і Канівське вдсх перестає бути схожим на море і перетворюється на велику річку-хвиля трохи стихла і зміг вести човна на гліссері.До цього йшли у водному положенні.До яхт клубу дочапали майже в сутінках,на 1.5 години пізніше запланованого.

 

Отакий він може бути грізний Борисфен і не кожна птаха долетить!!!Вибачаюсь з якість світлини-не до якості було))

Изменено: Юстас, 08 Август 2016 - 08:57

[opelman]

Там это частое явление...особенно  на открытом месте....причем погода может поменяться в течении получаса...сам не раз попадал в шторм. Первое время на язе! это конечно жестко. теперь на надувахе...но тоже жестяк (двигатель 2 л.с.)

Днепр от такой...