Вітаю, панове. З'явився в господарстві ось такий пепелац. Оскільки фросьок і на дорогах все менше і на форумі нема зовсім, вирішив трохи пописати тут про неї.
Десь пару років тому з'явилась необхідність їздити по не дуже добрим дорогам у сусідній район. Два роки назад асфальт там ще був, тому БєМєМє цілком пристойно справлялось з цією задачею. Потім асфальт трошки зник і в БєМєВє трошки почала сипатись ходовка. На певний час обов'язки по переміщенню мене та супутнього барахла лягли на Шниву. Відкатав на ній кілька місяців та тисяч 5 км. ДОсить суперечливі відчуття від неї. В принципі, вона справлялась із задачею, не ламалась сильно (по трошку щось відпадало, але це щось завжди можна було купити в магазині на узбіччі), навіть кондиціонер через півгодини роботи опускав температуру в салоні до прийнятної, а салонний фільтр рятував від польової пилюки. Але після пари сотень км в день на ній хотілося блювати. Вона провалювалась в кожну ямку, козлило її так, що барахло в багажнику чи не в салон застрибувало. В решті решт було прийняте рішення міняти її на щось інше в +/- тому самому бюджеті Шніви.
Чому Фронтера? Та просто завжди подобалась. Почитав про неї, ніякого особливого негативу не знайшов. Повний привід простий як на УАЗу. Мотори - Опель, ходовка и трансміссія - Ісузу (як мінімум по родослівній). Є з нормальними моторами та кондиціонерами. Плюсь досить не висока ціна, як для справжнього позашляховика. Попадалися екземпляри від $3500. З Х22ХЕ та кондиціонером - від $5000.
З другої спроби попався досить живий ексземпляр, який власне і був придбаний в листопаді минулого року. Машина була в досить добрих руках, за 7 кілька років наїздила 40 тисяч, власник вів записи, що коли мінялося. Схильний йому вірити, бо схоже на правду. Останній рік стояла. Покатались по місту, загнали в пісок на березі Псла, помісили трохи його на ПП і понижайці. Відчуття від машини були досить приємні, тож вирішив що "нада брать". При оформленні виліз косяк з доками: в базі МВС номер рами був занесений як номер кузова. На виправлення цієї помилки знадобилось трохи більше тижня. ТОж перша спроба оформити завершилась невдало. РОзійшлись чекати. В адекватність власника остаточно повірив, коли він після цього запропонував забрати літню гуму, бо потім ще треба забрати купу запчастин і гума не влізе. На той час я ще нічого не платив йому (окрім пари сотен в СЦ МВД за їх послуги), то ж така пропозиція трохи мене здивувала, але гуму я додому відвіз.
Комплектація: Х22ХЕ, кондиціонер (начебто, навіть живий, принаймні система під тиском), вже на пружинах (на ранніх моделях на задку були ресори) та з дисковими вентильованими задніми гальмами, 4 електроскла, електродзеркала з підігрівом, шторка в багажнику (я спершу думав рідна, але потім зрозумів, що приколхожена), АБС, коректор фар, ГБО.
Із приємного: жива ходовка, нові амортизатори, рідні автоматичні хаби вже замінені на нові ручні, двигун норм і навіть нещодавно обслужений (щось там трапилось у попереднього власника, він знімав голову, попутно замінивши помпу, ремінь, ролики и т.ін. Коробка теж норм, ніяких зауважень до неї не було, як і до роздатки. Передок вмикається\вимикається нормально, понижайка теж. Нічого не хрустить, не виє, не клине. Кузов без серйозних проблем, була заміна порогів. Рама теж не іржава, хоча рижиків трохи є. Пара нових гудрічів АТ і пара ще живих сільверстоунів. Нова зимова гума (правда виявилась заширока - 265 мм, замінив на вужчу, стало куди приємніше по снігу та льоду їхати.
Із недоліків на момент покупки: АБС живе своїм життям, скоріш за все десь перетерся дріт від датчика, то ж АБС або не працює, або вимикаєтсья на першій ямці. Не працював ручник (накладок на колодках не було взагалі, обидва троси заіржавіли всмерть). Як попало робили замки дверей та ручки, закисли петлі на задній двері. На кузові є дірочка під водієм в днищі, а також починає лізти іржда із сварних швів після заміни порогів. Антикорозійну обробку так і не зробили допуття. водійське сидіння продавлене, знизу вставлена фанерка і через це воно досить жорстке, підігріві вже не працюють.
Із такого собі: попередній власник не соромився колхозити зовсім ліві запчастини: підвісний із Форда Транзіта, подушки кузова з якогось ГАЗона, біксенон в рефлекторах, який світить бозна як, бачок ОЖ з Астри Ф (досить непогано вписався, хоча в запчастинах, що відав з машиною знайшов рідній цілий з розборки).
Зараз вже наїздив пару тисяч, потроху приводжу до ладу. Замінив вся рідини та фільтра. Полагодив ручник, відрегулював замки і ручки на дверях (одну довелося замінити, бо розвалилась вщент), розсупонили петлі на задній двері. З проблем, що вилізли за цей час: потік основний радіатор - поставив новий НРФ. Десь почала підмикати проводка з лівого габариту (плюс підсвітка приборів, кнопка ПТФ та зумер) - горить запобіжник на ямах. Салончик трохи шумнуватий, по теплу треба буде деякі неприємні звуки поприбирати, бо дратує. Найголовніший трабл, який турбує - вібрація від трансміссії в діапазоні 50-60 км\год. Скоріш за все щось із заднім карданом.
Враження від машини дуже приємні. На ній можна досить комфортно їхати по трасі. 120-130 машина біжить без проблем і при цому її не хитає як тарасову хату (чого боявся від позашляховика). Дуже порадувало як проїжджає ями. Шнива ввалбвалась в кожну ямку. Фрося ж хоч і більш жорстко відпрацьовує, але набагато стабільніше. Її не хитає як лайно в ополонці, може справа ще й в тому, що вона важча на 500 кг від Шниви. Але таки розкривається вона там, де закінчується асфальт. В багні полазити не мав нагоди, а от снігу трохи помісав. Одно разу навіть довелося за лопатою на таксі їхати, бо на позу зпосадив. Лізе вона як чортяка. Ну і паркуватися легко - в будь якій купі снігу.
Фотки є тільки попереднього власника продажні.
Гума в Шниву ледве влізла
здаеться мэни ты ДУЖЭ нэвыбаглывый до поняття "прэ"... 
