Біля входу на територію комплексу, прямо поруч із автостоянкою, нас зустрічає пам”ятник гетьману Петрові Сагайдачному:
Поруч бачимо обмуровані каменем земляні вали. Вони входили до системи оборонних бастіонних валів замку, проте, навряд чи вони мали такий вигляд в часи бойової слави фортеці. Каменем їх обмурували, коли готували фортецю до святкування 1000-ліття Хотина, що відбулось у 2002 році. Щоб побачити саму фортецю, треба пройти крізь вхідну браму комплексу (збудовану тоді ж):
та пройти пару сотень метрів вниз територією по мощеній каменем доріжці. Ось вона, красуня, відкривається нашому погляду десь там, внизу, на скелястому пагорбі, прямо над Дністром:
Ліворуч бачимо вежу, залишки мурів, та земляні вали, що забезпечували неприступність самого замку із суходолу:
Внутрішній двір замку був призначений тільки для знаті, потрапити туди можна було лише через дерев”яний місток та надбрамну вежу, збудовану у ХVІ ст.
Комендантський палац збудований у ХV ст. (на фото – будівля з червоної цегли) поперек території, він ніби ділить внутрішній двір замку на дві частини:
У підземеллях комендантського палацу зберігались зброя, боєприпаси та провізія.
А ось ця споруда викликає моторошні думки... Просто мурашки по шкірі, коли бурхлива :icon_sty005: фантазія уявляє собі картину використання цієї нехитрої споруди за прямим призначенням...
Насправді, як мені пояснили потім, це все залишилось після чергових кінозйомок. А у замку, якщо треба було когось стратити, поступали зовсім по іншому – просто кидали в Дністер з висоти фортечного муру (ну просто камінь з душі зняли,
). Десь близько 60 метрів вільного польоту – і все. До того ж ніяких витрат і зайвих проблем із трупом...Дуже хотілося б глянути на навколишні краєвиди звідти, де тримали оборону колись захисники замку. Але, на жаль, дерев”яні сходи, якими можна піднятись туди, закриті для відвідувачів, а охоронці та інші працівники невблаганні...
Найбільша за розмірами та найбільш укріплена вежа Хотинської фортеці – Північна вежа. Вона знаходиться на протилежному від в”їздної брами боці:
Що за замок без криниці?:
Всередині тої круглої вежі, що ліворуч від в”їздної брами, можна побачити торговців сувенірами і ось таку симпатичну діораму:
В голову не вкладається, як у такому натовпі можна було розібрати хто свій, а хто чужий, і куди взагалі в цьому ж натовпі можна стріляти з лука? Здається, простіше було просто заколоти кого треба стрілою :icon_rolleyes:. Ну, це, мабуть, на совісті художника...
Тут, з другого боку комендантського палацу, кажуть, був гарем:
а тут – не пам”ятаю що. Як хтось знає – підкажіть:
... і, традиційно, на прощання, вид на внутрішній дворик замку крізь арку вхідних воріт.
Краса! Рекомендую всім! Жаль, мені з погодою не пощастило... Кольори не ті...
