Якщо ж подивитись з іншого боку,то Європа пройшла свій шлях боротьби/гільйотин до спокійного життя і з якого ляду їй приймати в своє спокійне життя,тих то за нього не боровся?З цього боку не розглядається теза спокійного життя?.
Я дивлюсь з одного боку , кругом потрібні нормальні роботящі українці - від козлячого мордостану , до атлантичних берегів.
Раз уже всі тут розповідають про свій випадок , то і я встромлюсь .
Моя донька молодша зараз в Дрездені . Дуже переживала і вона в ми , батьки . Сльози , стрес , шок , боялася , дуже хотіла додому .
Зараз пройшла всі бюрократичні процедури , трьокімнатна квартира , ї одна кімната , за житло латить держава .
Чудові люди , дуже добре прийняли , допомогли .
Ходила в соц центр щоб влаштовуватись на роботу , їй не рекомендували зразу цього робити .
- У вас дві вищі освіти , але без мови ви не знайдете гарну роботу .
Так як їй нема 25 років , то по їхнім законам вона ще дитина . Направили на курси німецької мови , але зараз там канікули , заняття почнуться в кінці серпня .
А поки подорожує , до неї приїздять часто подружки з України . Виявляється багато однокласників та одногрупників зараз живуть в Польщі та Німеччині ( виїхали ще до війни ) всі влаштовані , задоволені , молоді та красиві . Займаються своєю справою .
Тому я й дивуюсь цим обговоренням що понаїхали туди лодирі котрим нічого не треба
- всім на все загальне пох при тому що кожен є власником шматка. Є пара-тройка більш активних які зі свого бачення протягують певні малобюджетні їдеї, щось серйозне викликає опір зі сторони частини. Да, якби в нас спробували забрати, відбулась би певна консолідація під загрозою втрати. В звичайному житті - кожен сам собі голова і кожен мав решту десь 
Батьки, які зараз пенсіонери, в ще гіршій ситуації ...
