Мене більше цікавить порівняння між Astra J та Golf/Fabia (Oktavia все таки інший клас) 2010-2012 років, але почитаю чим більш сучасні моделі програють конкурентам 
Фабія - це Поло/Івіса/Кордова. Октавія - це Гольф/А3/Леон/Толедо/Альтеа/Туран. Абстрагуючись від Гольфів Плюс і Альтей ХЛ. Завжди визначалося за платформою.
Якщо платформа з дуже великим діапазоном колісних баз - від того, у яких класах були попередні покоління моделі та/або за цими базами, якщо попереднього покоління не було.
Стосовно твого питання, спочатку здалеку: у країнах, де світовий автопром у його різноманітті відомий майже на сто років раніше, ніж з 1990-х рр., є те, що вважається загальними знаннями про традиційні особливості різних марок. Носіями цих загальних знать є автомобільна преса, працівники сервісів, продавці автомобілів, певна частина автолюбителів. На примітивному рівні це звучить як "правило чотирьох Ф", "кожна машина з часом стає Опелем", "Вольво-драйвер" і тому подібні, що часто є застарілою (стосовно Вольво - точно) або з самого початку невірною інформацією, але поза межами примітивного рівня традиційні особливості існують і змінюються не дуже швидко.
Традиційними плюсами марки Воксхолл вважається те, що вона має переважно досить хороший у своєму класі салон (за ергономікою та матеріалами, за мірками марки, яка ні до преміуму, ні до напівпреміуму ніколи не належала і не претендувала на це), вміє довго їхати по автобану без проблем з точки зору керованості на дорозі такого профілю, комфортна для водія на автобані і у місті, дешева у вартості експлуатації для першого власника (за що її люблять автопарки).
Традиційними мінусами вважається те, що до 1998 р. (до ОАГ, другою нормальною моделлю за керованістю став ОВБ в рестайлі в 99) на звивистих дорогах Воксхолл керувався (минулий час) як цеглина (або як Вольво класичної компоновки, корейці, японці за виключенням Хонди, деяких Мазд, а також Ніссанів з підвіскою Скотта-Рассела), на відміну від будь-якої європейської марки, представленої у гольф-класі (не тільки порівняно з ФВ, Пежо чи Фордом, а навіть з Фіатом, який не претендував на звання лідера у номінації керованості серед машин для наріду, але й питань стосовно неї ніколи не викликав), переважно невдалі бензинові турбодвигуни малого об'єму, переважно невдалі (бо ненадійні) дизелі власної розробки.
У дизельного ФВ з механікою (хоч Гольфа, хоч Октавії, хоч Пассата) є всі плюси Опеля (не рахуючи відносно проблемних дизелів 2,0 позаминулого десятиріччя, які не входять у твій діапазон років випуску), він має хорошу керованість, він має з усіх точок зору приємнішу підвіску, майже бездоганний (серед однокласників) салон (так, неймовірно скучний, як і в Опеля, тільки в іншому стилі) і прекрасну ліквідність на вторинному ринку (з чим ти зіткнешся як при покупці, що погано, так і при продажу, що добре). Мінуси - п'ятий (стосовно шостого не знаю) Гольф і шостий Пассат іржавіють гірше сучасного Опеля. Не як Мазда, але, враховуючи вік, проблема дуже не рідкісна.
Про конкретно ОАЙ і ОАК я тобі нічого не скажу, тому що у мене до них абсолютно пропав інтерес навіть після надзвичайно поверхового знайомства з питаннями їхніх двигунів 1,4Т, 1,6Т і 1,6ТД
Бліже к тєлу: під твої вимоги (дизель, механіка, універсал, не переплачувати, французи не подобаються) немає ніякої причини не звернути увагу на дизельні Фокус і Мондео. Все інше буде або дорожче, або у гіршому стані, або просто гірше. Досить відома проблема третього Фокусу - відносно низька стійкість матеріалів салону до зношування (на рівні корейців). Про Мондео не знаю.
Ні, ти можеш повірити, що у 1,6ТД цепок ГРМ просто шумить (може почати на пробігу хоч 40 ткм, хоч 150 тки, заміна нічого не вирішує) і дорогим ремонтом це не загрожує, але я у це не вірю. Доплатити за Астру порівняно з Фокусом з абсолютно безпроблемним дизелем - який у цьому сенс?
Звичайно, все це суб'єктивно і це моя інформація, зібрана недосконалим чином і таким же чином інтерпретована, сам розумієш. Я не претендую на надзвичайно глибоке знання предмету. Але на попередній сторінці є фрагменти дискусії стосовно певних модифікацій 2,0ТД між власником однієї з них і механіком, який їх бачив шість штук, тобто, на відміну від мене, не мімопроходіл, а знають предмет, один з них щось у них крутив. Ти ж зрозумів, хто з них правий? Ну і я приблизно так само.